Нагороди України: як і чим відзначають гідних та чому це важливо?

Нагороди України – це важлива складова національної символіки та спосіб відзначення видатних заслуг громадян. У статті розглянуто всі види українських нагород: державні, військові, громадські, церковні, відомчі та місцеві відзнаки. Проаналізовано правові аспекти нагородної системи (укази Президента, закони України), її історичну еволюцію та сучасні зміни. Окрему увагу приділено символіці, дизайну та матеріалам, з яких виготовляються ордени і медалі. Наведено приклади героїчних вчинків та осіб, удостоєних високих нагород, що ілюструє емоційний та мотиваційний вплив нагород.

Значення нагород в Україні

Нагороди України – це ордени, медалі та інші відзнаки, що присвоюються за особисті заслуги, героїчні вчинки або видатні досягнення в різних сферах. Вони є офіційним визнанням від імені держави, громад чи організацій. Окрім вшанування окремих достойників, нагороди виконують важливу соціальну функцію – слугують моральним стимулом для суспільства.

Як влучно зазначає фалерист Олександр Сопов, «державницький сенс існування нагород не лише у відзначенні гідних особистостей, а, перш за все, – у спонуканні громадян на героїчний подвиг чи видатний вчинок на прикладі нагороджених». Іншими словами, історії нагороджених героїв повинні надихати мільйони інших людей на служіння Батьківщині та суспільству.

Від часів здобуття незалежності у 1991 році система нагород України пройшла значну еволюцію. Було створено власну нагородну систему, яка замінила радянські відзнаки. Нагороди набули статусу державних символів, поруч із гербом, прапором і гімном. З часом з’явилися нові державні нагороди України (ордени, медалі, почесні звання), а також різноманітні відомчі та місцеві відзнаки, військові нагороди для відзначення захисників, громадські (недержавні) премії та навіть церковні ордени. Кожна категорія нагород має своє призначення, історію заснування та правові засади.

Актуальність теми нагород зросла в умовах новітніх випробувань, зокрема під час війни, що почалась у 2014 р. та триває досі. Повномасштабне вторгнення 2022 року змусило переглянути нагородну систему: з’ясувалося, що раніше деякі відзнаки одночасно вручали і цивільним, і військовим, а спеціальних бойових нагород бракувало​. Відтак з’явилися нові військові нагороди України, створено додаткові відзнаки саме для воїнів. Ці зміни, а також правові та символічні аспекти нагородної системи, розглядаються нижче. Стаття буде цікава широкому колу читачів – військовим, цивільним, науковцям і історикам – оскільки дозволяє зрозуміти, як ордени і медалі України відображають цінності держави, її історію та героїв сьогодення.

Правові основи нагородної системи України

Державна нагородна система України регулюється спеціальним законом та указами Президента України. Ключовим документом є Закон України «Про державні нагороди України», прийнятий Верховною Радою 16 березня 2000 року​. Цей закон упорядкував систему, визначивши види державних нагород і порядок нагородження. Згідно із законом, до державних нагород належать: звання Герой України, ордени, медалі, відзнаки Президента України та почесні звання. Всі вони присвоюються указами Президента з подальшим врученням нагородних знаків і документів.

Період до ухвалення закону (1991–2000 рр.) характеризувався тим, що перші нагороди встановлювалися указами президента і називалися відзнаками Президента України. Першим статус державної нагороди отримало звання Герой України (з врученням ордена «Золота Зірка» або ордена Держави) у 1998 році​. У середині 1990-х були запроваджені президентські відзнаки, що згодом стали орденами: зокрема, орден князя Ярослава Мудрого (1995), орден Богдана Хмельницького (1995), орден «За заслуги» (1996), орден княгині Ольги (1997) та медалі «За військову службу Україні», «За бездоганну службу» (1996)​. Після набрання чинності Законом 2000 року всі ці відзнаки набули статусу повноцінних державних нагород, а не лише відзнак Президента​.

Закон 2000 р. також передбачив можливість встановлення президентських відзнак як окремого виду державних нагород. Цим скористалися глави держави у наступні роки, заснувавши низку нових нагород указами Президента. До таких відносяться, зокрема: орден Свободи (2008), орден Героїв Небесної Сотні (2014), ювілейні медалі до річниць Перемоги і незалежності, відзнаки «За участь в антитерористичній операції» (2016), «За гуманітарну участь в АТО», нові нагороди останніх років – відзнака «Національна легенда України» (2021), відзнака «Хрест бойових заслуг» (2022) та інші​.

Указом Президента України від 5 травня 2022 року №314/2022 було офіційно встановлено відзнаку Президента України «Хрест бойових заслуг» – нову нагороду суто військового спрямування якоє відзначають за ​«видатну особисту хоробрість та відвагу або видатний геройський вчинок під час виконання бойового завдання в умовах небезпеки для життя та безпосереднього зіткнення із супротивником; видатні успіхи в управлінні військами (силами) під час ведення воєнних (бойових) дій»

Першим кавалером Хреста бойових заслуг став Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний. Таким чином, правова база дозволяє гнучко доповнювати систему нагород у відповідь на суспільні запити та історичні події.

Окремим важливим аспектом є порядок носіння нагород. Існує затверджений порядок старшинства (протокол носіння), за яким знаки державних нагород України розміщуються на грудях у певній послідовності – від найвищих до менш високих​.

Військовослужбовці, як правило, носять нагороди у вигляді планок (стрічок) на повсякденній формі. Україна виробила власний стандарт нагородних планок – шириною 28 мм, що відповідає ширині стрічок орденів і медалей та міжнародним нормам. Цікаво, що тривалий час після здобуття незалежності України, навіть після 2014 року, на планках українських нагород використовувався стандарт 24×12 мм – такий самий, як у відзнак держави-агресора (РФ). Лише в 2012 р. це було офіційно виправлено зусиллями ентузіастів-фахівців, і нині українські воїни перейшли на власний стандарт планок 12×28 мм. (Указ Президента України № 365 від 30.05.2012 р.) Така деталь демонструє важливість навіть дрібних символічних нюансів у нагородній справі. Щоправда згодом, після запровадження нових нагород Головнокомандувача ЗСУ та Відомчих заохочувальних відзнак МОУ з'явився ще один стандарт стрічки - 35 мм, що знов додало плутанини при носінні нагород та орденських планок.

Для координації нагородної політики при Президентові діє Комісія державних нагород та геральдики. Вона розглядає проєкти встановлення нових відзнак, питання дизайну нагород, а також погоджує відомчі відзнаки міністерств​. Комісія фактично є консультативно-дорадчим органом, до роботи якого залучаються фахівці (геральдисти, історики, художники). Однак статус цієї комісії як громадської організації, відсутність фінансування та відповідно персональної відповідальності призводять до зниження ефективності. На державному рівні не завжди усвідомлюють важливу роль нагород як інструменту державної політики. Тим не менш, законодавче поле поступово вдосконалюється, а нагородна система реагує на виклики часу, зберігаючи свою головну мету – відзначати гідних та надихати інших.

Державні нагороди України: категорії та символіка

Вищі державні нагороди і почесні звання

Державні нагороди – це перший і найвищий рівень відзнак у нагородній системі. До них належать найвищі звання та ордени України, встановлені законом та указами Президента.

• Звання Герой України – найвища ступінь відзнаки, яка може бути надана громадянину України. Присвоюється за здійснення визначного геройського вчинку або визначні трудові досягнення. Особі, удостоєній звання, вручається орденський знак особливого зразка. Існує два варіанти нагородного знаку Героя України: орден “Золота Зірка” – для відзначення подвигу і героїзму, та орден Держави – для нагородження за видатні заслуги в розвитку країни (наукові, економічні, культурні тощо)​. Орден «Золота Зірка» виготовляється із золота і має форму п’ятикутної зірки на дубовому вінку. Орден Держави – це стилізований знак у вигляді великого тризуба. Герой України користується особливою повагою; його ім’я вписується в історію держави. Станом на 2024 рік звання Героя України присвоєно понад тисячі осіб​, серед яких як військові (солдати, офіцери), так і видатні діячі науки, культури, спорту. Для прикладу, легендарний учений Борис Патон удостоєний звання Героя України за визначний внесок у науку (2008), а 100 активістів Революції Гідності 2014 року, відомі як Небесна Сотня, отримали це звання посмертно за громадянський подвиг.

  
  

• Почесні звання України – окрема категорія державних нагород, якою відзначають професійні заслуги. Серед почесних звань – “Народний артист України”, “Заслужений вчитель України”, “Заслужений лікар України” тощо. Їх присвоєння також здійснюється указами Президента. Нагородженим вручається нагрудний знак і посвідчення. Почесні звання мають давню традицію ще з радянських часів, але в незалежній Україні їх перелік і статус були переглянуті згідно із законом про нагороди. Ці звання підкреслюють високий професіоналізм та внесок у відповідну галузь. (В той же час, деякі історики та фалеристи вважають, що почесні звання є відголоском радянського минулого і потребують скасування як застарілий атрибут тієї епохи)

Державні нагороди України

Ордени та медалі незалежної України

Ордени України – це знаки найвищих ступенів, що мають, як правило, кілька ступенів (ступенів або класів) і вручаються за визначні заслуги. Українські ордени продовжують традиції європейської фалеристики, водночас відображаючи національну специфіку. Дизайн орденів розроблявся з акцентом на національні символи. Як зазначає О. Сопов (керівник ВТО "Орден", автор 14 знаків державних нагород України), державні нагороди мають бути впізнаваними, національно спрямованими, такими, щоб за їх виглядом можна було визначити країну походження​. Більшість українських орденів містять зображення національного герба – тризуба, кольори національного прапора чи історичні символи.

Серед основних орденів України можна виділити:

• Орден Свободи – одноступеневий орден, заснований 2008 року, яким нагороджуються за видатні заслуги в утвердженні суверенітету та незалежності України, консолідації суспільства, розвитку демократії​. Цей орден має форму багатопроменевої зірки з емалями жовтого та блакитного кольорів.

• Орден князя Ярослава Мудрого I–V ступенів – встановлений 1995 року для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в державній, науковій, освітній, культурній та інших сферах. Названий на честь великого князя Київської Русі Ярослава Мудрого. Знак ордену виконаний у вигляді хреста з золотими променями та медальйоном із зображенням князя.

• Орден “За заслуги” I–III ступенів – встановлений 1996 року для відзначення заслуг громадян у різних сферах: економічній, науковій, культурній, військовій, державній, громадській діяльності. Має форму хреста з синьою емаллю та тризубом у центрі.

• Орден Богдана Хмельницького I–III ступенів – військовий орден, заснований 1995 року для нагородження за особливі заслуги у захисті суверенітету і територіальної цілісності України, зміцненні обороноздатності країни. Названий на честь гетьмана Богдана Хмельницького. Орден має три ступені: I ступінь – для вищого керівництва, III – для рядового складу. Дизайн: мальтійський хрест із зображенням гетьмана на медальйоні, стрічка ордену – червоного кольору із жовто-блакитними смужками. (Повні кавалери: Березняк Євген Степанович, Розлач Павло Іванович, Турчин Андрій Леонідович, Верес Кирило Кирилович, Драпатий Михайло Васильович та інші видатні військові України)

• Орден “За мужність” I–III ступенів – запроваджений 1996 року, відзначає військовослужбовців, правоохоронців та інших громадян за особисту мужність і героїзм, виявлені під час спасіння людей, матеріальних цінностей, ліквідації аварій чи при інших надзвичайних обставинах​. Цей орден має форму хреста з мечами, у центрі – щит із тризубом. Орден “За мужність” здобув особливого значення під час бойових дій, після російського вторгнення у 2014 р. – ним нагороджують воїнів за мужність на полі бою.

• Орден княгині Ольги I–III ступенів – заснований 1997 року спеціально для нагородження жінок за визначні заслуги в державній, громадській, гуманітарній діяльності, вихованні дітей тощо. Названий на честь княгині Ольги. Має сріблястий хрест з фіолетовою стрічкою. Цей орден підкреслює визнання ролі жінок у розвитку суспільства.

• Орден Героїв Небесної Сотні – особливий одноступеневий орден, запроваджений після подій Революції Гідності (2014). Заснований 1 липня 2014 року указом Президента для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм та самовіддане служіння українському народові, продемонстровані, зокрема, під час Революції Гідності. Цей орден увічнює пам’ять Героїв Небесної Сотні. Його знак – стилізований білий ангел з небесною стрічкою, що символізує ангела-охоронця та небесну сотню.

  
  

Медалі України – це державні нагороди, що за статусом поступаються орденам, але масово відзначають конкретні заслуги чи події. Серед медалей можна виокремити:

• Медаль “За військову службу Україні” – нагороджуються військовослужбовці за бездоганну службу та зразкове виконання обов’язків (заснована 1996 р.).

• Медаль “Захиснику Вітчизни” – встановлена 1999 року для нагородження ветеранів війни та учасників бойових дій​. Її масово вручали учасникам бойових дій, зокрема ветеранам Другої світової війни. У 2015 році дизайн колодки медалі було змінено – замість кольорів георгіївської стрічки з’явилася нова символіка. Це надало нагороді нового значення, зробивши її відзнакою захисників Української державності у російсько-українській війні.

• Медаль “За врятоване життя” – нагорода для відзначення громадян, які врятували інших, ризикуючи собою. Встановлена у 2008 році, ця медаль наголошує на гуманістичному подвигу – порятунку ближнього.

• Ювілейні та пам’ятні медалі – видаються з нагоди визначних дат. Наприклад, медалі «20 років незалежності України» (2011), «25 років незалежності» (2016), «70 років визволення України від нацизму» (2014) тощо. Вони мають на меті вшанувати учасників подій минулого (ветеранів) або відзначити сучасників, що зробили внесок у вшанування пам’яті.

  
  

Всі знаки орденів і медалей виготовляються, як правило, на Монетному дворі Національного банку або спеціалізованих підприємствах. В їхньому виробництві використовуються благородні метали (золото, срібло) або високоякісні сплави з позолотою, емаллю. Наприклад, орденська планка «Золота Зірка» Героя України, як було зазначено, робиться зі золота​; багато орденів виготовлені зі срібла з позолотою. З часом технології удосконалюються – застосовується лазерне гравіювання, міцніші емалі. Це дозволило навіть скоротити витрати на виробництво нагород. Відомо, що завдяки оптимізації дизайну та технології виготовлення державних нагород вдалося заощадити мільйони гривень бюджетних коштів​. Таким чином, символіка і дизайн нагород поєднують естетику, національні мотиви і практичність.

Військові нагороди та відзнаки для захисників

Особливе місце в системі посідають військові нагороди України – відзнаки, якими нагороджуються військовослужбовці за бойові заслуги, мужність і відвагу. Українська держава історично успадкувала від СРСР деякі принципи нагородження військових, але поступово створила власний комплекс військових відзнак. До державних нагород, що призначені переважно для воїнів, належать уже згадані ордени Богдана Хмельницького, “За мужність”, медаль “Захиснику Вітчизни”, а також орден Данила Галицького.

• Орден Данила Галицького – одноступенева державна нагорода України, заснована у 2003 році, якою відзначають офіцерів Збройних Сил України та інших військових формувань за сумлінну службу, значний внесок у зміцнення обороноздатності та захист держави. Цей орден має два види: один для цивільних осіб, у якому колодка стрічки залишається без додаткових елементів, і другий – для військовослужбовців, де на стрічці розміщені схрещені мечі, що символізують бойову службу та внесок у оборону країни, таким чином підкреслюючи приналежність нагородженого до військової або цивільної сфери.

  
  

• Іменна вогнепальна зброя – специфічна відзнака Президента України для нагородження офіцерів. Це нагородна зброя (пістолет), яка вручається за особисті визначні заслуги у забезпеченні обороноздатності, охорони правопорядку тощо. Іменна зброя фактично є нагородою з часів козацтва, відновленою у сучасній Україні.

  
  

До 2022 року найвищою військовою відзнакою фактично було звання Героя України (з орденом “Золота Зірка”) та орден Богдана Хмельницького I ступеня для вищого командного складу. Проте з початком широкомасштабної війни виявилося, що суто бойових нагород обмаль. Багато орденів (“За заслуги”, “За мужність”) могли вручатися як військовим, так і цивільним. Тому у 2022 році для заповнення цієї ніші було запроваджено новий військовий орден – “Хрест бойових заслуг”. Ця нагорода призначена винятково для відзначення бойових подвигів і видатного командування на полі бою. Указ Президента про встановлення “Хреста бойових заслуг” було видано в травні 2022 р.​, і вже з літа 2022 року розпочалися нагородження ним героїв фронту. “Хрест бойових заслуг” має статус відзнаки Президента (як і орден “Народний Герой України”, див. далі), але законом він віднесений до державних нагород. Знак ордена – стилізований козацький хрест із мечами та тризубом, що символізує доблесть і самопожертву.

У ході війни з’явилися також інші спеціальні відзнаки. Для відзначення масового героїзму учасників оборони Донбасу було введено відзнаки Президента “За участь в антитерористичній операції” (2016) та “За гуманітарну участь в АТО” – ними нагороджували військових і волонтерів, залучених у подіях 2014–2018 рр..

Після 24 лютого 2022 року, в умовах Великої війни, держава започаткувала ще одну масову медаль – “За оборону України” (2022) для відзначення всіх, хто став на захист Батьківщини. Такі нагороди підкреслюють масштаб народного спротиву агресору.

Окремо варто згадати про реформу відомчих військових відзнак. Окрім суто державних нагород, кожне силове відомство може нагороджувати бійців своїми відомчими заохочувальними відзнаками (про них детальніше – у наступному розділі). У травні 2023 року Міністерство оборони України суттєво оновило систему своїх відомчих нагород​.

Згідно з новим порядком, кожен рід військ ЗСУ отримав власні відзнаки – зокрема, встановлено нагороди: «Хрест Сухопутних військ», «Хрест Повітряних Сил», «Хрест Військово-Морських Сил», «Хрест Сил спеціальних операцій»​. Також додано медалі «Воїн-миротворець» (для учасників миротворчих місій) та «Ветеран служби»​. Крім того, затверджено низку нових медалей за конкретні заслуги: «За сприяння обороні», «Зірка військового братерства», «Хрест доблесті», «Лицарський хрест» тощо. Загалом система відомчих відзнак Міноборони нині складається з 2 нагрудних знаків та 28 медалей​, серед яких: нагрудний знак “Хрест особливих заслуг” (вищий відомчий орден Міноборони за особливі заслуги, із пурпуровою емаллю та мечами у дизайні) та нагрудний знак “За зразкову службу” (для відзначення зразкових військових, зі знаком у вигляді білого хреста з тризубом). Встановлення цих нагород покликане підвищити бойовий дух та підкреслити роль кожного роду військ у спільній перемозі.

Слід підкреслити, що військові нагороди часто вручаються безпосередньо на фронті або незабаром після подвигу – аби відзначення було своєчасним. На жаль, в минулому не завжди вдавалося оперативно нагородити героїв: О. Сопов наводить сумну статистику, що жоден з ветеранів Другої світової в незалежній Україні не отримав пам’ятних нагород вчасно – часто їх вручали із запізненням на роки, а дехто не дочекався зовсім. Нині держава старається виправити ці недоліки, особливо щодо воїнів сучасної війни.

Приклади героїзму, відзначені на найвищому рівні. 

За роки війни зросла плеяда новітніх героїв України, чиї імена стали відомі кожному. Один із перших – Віталій Скакун, молодий сапер морської піхоти, який у перший день вторгнення 24.02.2022 ціною життя підірвав міст у Генічеську, щоб зупинити танкову колону ворога​. Указом Президента він посмертно удостоєний звання Герой України “за визначну особисту мужність і героїзм”​.

мурал, присвячений Герою України Олександру Мацієвському

Інший яскравий приклад – Олександр Мацієвський, солдат Тероборони, якого росіяни розстріляли в полоні після його останніх слів «Слава Україні!». Цей вчинок самопожертви потряс світ, і указом від 13.03.2023 Президент присвоїв Олександру Мацієвському звання Героя України (посмертно) з формулюванням “за особисту мужність та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”.

Обидва ці герої – символи незламності та патріотизму, і їх нагородження найвищими відзнаками має потужний емоційний вплив на суспільство. Їхні історії, нарівні з подвигами сотень інших сучасних Героїв України, втілюють саму суть нагород як «важливого показника і націєтворчого фактора» розвитку нації.

Відомчі, місцеві та громадські відзнаки

Відомчі нагороди міністерств та відомств

Відомчі заохочувальні відзнаки – це нагороди, що встановлюються окремими міністерствами, відомствами, силовими структурами для відзначення своїх працівників або осіб, що сприяли їх діяльності. Вони не є “державними нагородами” у вузькому розумінні, але офіційно затверджуються на державному рівні через згадану Комісію нагород та геральдики​. Кожна така відзнака повинна мати у назві формулювання “відомча заохочувальна відзнака” і відповідати встановленим стандартам.

Історично відомчі нагороди існували ще з 1990-х (наприклад, нагрудні знаки “Відмінник освіти”, “Почесний працівник прокуратури” тощо). Однак значні зміни сталися у 2012 році, коли тодішній президент В. Янукович скасував усі раніше засновані відомчі відзнаки “одним розчерком пера”. Мотивувалося це боротьбою з нагородним “вінегретом” та необхідністю впорядкувати систему. Наслідком стало запровадження уніфікованого підходу: відомства повинні були заново розробити свої відзнаки і подати на затвердження. На жаль, було “викинуто дитя з водою” – адже у 2012–2014 рр. разом із усуненням певних недоліків старої системи, фактично зупинилося нагородження навіть достойних людей на відомчому рівні.

Ба більше, при тій реформі було запроваджено непродумане обмеження: більшість нових знаків відомчих нагород дозволили вручати тільки штатним працівникам самих відомств. Через це, приміром, лікар не міг бути нагороджений відзнакою Міністерства охорони здоров’я – такими відзнаками могли нагороджувати лише чиновників центрального апарату МОЗ. Очевидно, подібна норма виглядає абсурдною: лікарів, які рятують життя, лишили без професійних нагрудних знаків, в той час як апарат міністерства міг сам себе нагороджувати. У МОЗ тією реформою взагалі скасували свої нагрудні знаки – чиновникам було ніяково мати ордени, яких не можуть отримати хірурги чи медсестри. Лише грамоти і подяки залишилися як форма заохочення медиків. Схожа ситуація торкалася й інших відомств. Під час війни така система показала повну непридатність – наприклад, військові лікарі на фронті теж не могли отримати жодної медалі від МОЗ, бо вона просто не передбачена.

Нині ситуація виправляється. Як уже згадано, у 2022–2023 роках Міністерство оборони повністю переформатувало свої відомчі нагороди, запровадивши десятки нових медалей для військових усіх родів військ. Інші силові структури теж оновлюють нагородний інструментарій. Наприклад, в Міністерстві внутрішніх справ у 2022 році затверджено відзнаки “За відвагу в службі”, “За відзнаку в службі” для поліцейських, медалі Національної гвардії тощо. Знову з’явилися медалі за сумлінну службу – 10, 15, 20 років у різних відомствах (раніше їх скасували у 2012-му, тепер повернули оновленими).

Таким чином, відомчі нагороди займають “середній рівень” між державними та місцевими/громадськими. Вони покликані мотивувати професіоналів всередині галузей – військових, поліцейських, рятувальників, дипломатів, освітян, медиків та ін. При належному використанні цей рівень нагород може охопити набагато ширше коло достойників, ніж вузьке коло, відзначене державними орденами. Однак важливо вести облік таких нагород і підтримувати їхній престиж. На жаль, в Україні досі не існує єдиного реєстру нагороджених навіть державними нагородами, не кажучи вже про відомчі відзнаки, оскільки держава не веде централізованого обліку таких нагороджень. Натомість ентузіасти створюють та ведуть власні відкриті бази даних нагороджених, серед яких найбільшою є «Алея Слави», де зареєстровано понад 200 тисяч осіб, відзначених різними нагородами. Окремі органи місцевого самоврядування також публікують інформацію про нагородження видатних особистостей, проте це відбувається несистемно і не охоплює всіх нагороджених на загальнодержавному рівні. Прозорість і облік – запорука довіри до нагородної системи, щоб у суспільства не виникало сумнівів у "заслуженості" відзнак.

Місцеві нагороди та відзнаки громад

Місцеві відзнаки – це нагороди, встановлені органами місцевого самоврядування: обласними, міськими, районними радами, міськими головами. Закон дозволяє місцевій владі запроваджувати власні відзнаки для нагородження мешканців громади за заслуги перед містом чи краєм. Такі нагороди не потребують затвердження на державному рівні, тож кожне місто чи область може самостійно вирішувати, яких відзнак вона потребує.

Відзнака "Почесний громадянин міста Ірпінь"

Найбільш поширена форма – звання “Почесний громадянин” міста або області. Особи, удостоєні цього звання, як правило, отримують нагрудний знак (жетон, медаль) та диплом від місцевої влади. Наприклад, у Києві вручається нагрудний знак «Знак Пошани» Київського міського голови, існує відзнака «Меценат міста Києва» для благодійників столиці, почесні грамоти та подяки мера. У містах обласного значення встановлено медалі “За заслуги перед містом”. Наприклад, Тернопіль має власну відзнаку міської ради – медаль, якою нагороджують як тернополян, так і мешканців інших міст та іноземців за внесок у розвиток міста. У Кам’янці-Подільському є відзнака міського голови “За заслуги перед міською громадою” у вигляді нагрудного знака. Подібні нагороди мають багато громад.

Символіка місцевих нагород зазвичай пов’язана з регіональною історією: гербом міста, зображенням відомих пам’яток чи осіб, важливих для громади. Матеріали виготовлення скромніші (бронза, латунь із емаллю), але це не зменшує моральної цінності відзнаки для нагороджених. Адже отримати пошану від земляків – не менша честь, ніж на державному рівні.

Місцеві нагороди відіграють роль у заохоченні активних громадян – підприємців, меценатів, вчителів, спортсменів, ветеранів – тих, хто своєю працею прославляє рідний край. До прикладу, під час російсько-української війни деякі міста започаткували відзнаки для добровольців і волонтерів. Це дозволило вшанувати багатьох людей, які допомагали фронту, ще до того як з’явилися загальнодержавні медалі для них.

Важливо, що місцеві нагороди не дублюють державні, а доповнюють їх. Вони діють на рівні громади, але створюють цінну “піраміду” відзначень: людина може спочатку отримати подяку чи медаль від міста, потім – відзнаку профільного міністерства, а врешті – і державний орден. Такий поступ є природним і справедливим. Хоча буває і навпаки: національно відомих діячів (артистів, науковців) спершу нагороджують орденами України, а згодом рідне місто присвоює їм звання почесного громадянина.

Громадські та церковні нагороди (недержавні відзнаки)

Окрім державних і комунальних структур, свої системи відзнак мають також громадські об’єднання, професійні спілки, церкви та інші недержавні інституції.

Громадські нагороди – це недержавні відзнаки, засновані з ініціативи громадян чи організацій. Вони не потребують офіційної реєстрації (хоча деякі реєструються як відзнаки в Міністерстві юстиції для захисту від підробок). Фактично, хто захотів – той і заснував нагороду, головне – аби така нагорода здобула авторитет у суспільстві.

Орден "Народний герой"

Найвідоміший приклад – орден “Народний Герой України”. Це українська недержавна нагорода, запроваджена 2015 року з ініціативи волонтерів Андрія Боєчка та Дмитра Щербакова. В період найзапекліших боїв на Донбасі група волонтерів вирішила відзначати справжніх героїв – бійців, медиків, доброчинців – без бюрократичної тяганини. Орден “Народний Герой” виготовляється із срібла, яке жертвує народ (люди передавали срібні речі на переплавку), і має вигляд тризуба, оповитого вінком. Нагородження відбуваються публічно, за участю громадськості. Станом на 2019 рік цим орденом було нагороджено вже понад 300 осіб​ – серед них багато військових, волонтерів, медиків, іноземців, які допомагали Україні. Орден здобув настільки високий моральний авторитет, що про нього знають нарівні з державними нагородами. Хоча він і не дає офіційних привілеїв, але звання “народного героя” – це народне визнання, інколи більш щире, ніж урядові відзнаки.

Чимало громадських нагород діє у професійних сферах. Так, у медицині з 2017 року присуджується відзнака “Орден Святого Пантелеймона” – громадська нагорода за професіоналізм та милосердя, що її щорічно вручає поважна наглядова рада під патронатом Всеукраїнської ради церков та Міністерства охорони здоров’я. Цю відзнаку називають “медичним Оскаром” – нею нагороджують кращих лікарів, медсестер, капеланів за гуманістичну діяльність. Інший приклад – журналістська спільнота може мати свої нагороди (премії імені видатних журналістів). Різні асоціації («Просвіта», спортивні федерації тощо) теж часом встановлюють нагрудні знаки для вшанування своїх активістів.

Церковні нагороди в Україні мають давню традицію, особливо в православ’ї. Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) нагороджують як духовенство, так і мирян за заслуги перед Церквою і ближніми. У лютому 2020 року Священний синод ПЦУ затвердив систему церковних нагород, яка включає ордени для єпископату, кліру й мирян. Серед православних орденів: орден святого апостола Андрія Первозванного (верховна нагорода ПЦУ), орден святого князя Володимира, орден архистратига Михаїла, орден рівноапостольної княгині Ольги – їх вручають за церковні заслуги, розвиток парафій, благодійність. Є і медалі, наприклад, медаль “За жертовність і любов до України”, заснована ще Українською Православною Церквою Київського Патріархату у 2015 році. Цією медаллю нагороджували волонтерів, військових капеланів, лікарів, які самовіддано допомагали людям під час війни. Вона й надалі вручається Православною Церквою за благодійність.

В УГКЦ існує свій орден – орден митрополита Андрея Шептицького, заснований у 2018 році. Це найвища нагорода УГКЦ, якою глава церкви відзначає осіб (в тому числі і не тільки греко-католиків) за гуманітарну та духовну діяльність, за утвердження християнських цінностей. Орденом Шептицького нагороджені, наприклад, кардинал Відня Крістоф Шенборн, Президент Литви Гітанас Науседа, ряд українських і закордонних меценатів. Крім цього, в церквах вручаються медалі на честь святих, благословенні грамоти, хрести для священників за певний стаж служіння (так звані богослужбові нагороди).

Хоч громадські і церковні нагороди юридично не входять до системи державних відзнак, вони суттєво доповнюють її, відображаючи багатство громадянського суспільства. Вони дозволяють гнучко відзначати ті категорії заслуг, які могла не охопити держава. Головне – щоб суспільство знало про ці нагороди і поважало їх. Успішний приклад – орден “Народний Герой України”, який навіть без державного статусу став впливовим моральним чинником.

Система нагород «Знаки народної пошани»

Окреме місце в нагородній системі України займає громадська нагородна система «Знаки народної пошани», створена Всеукраїнським громадським об’єднанням «Країна». Ця система нагород була заснована у 2011 році і стала однією з найбільш впливових серед недержавних відзнак в Україні. Основна мета ініціативи – громадське визнання заслуг військових, волонтерів, медиків, рятувальників, освітян, громадських діячів та меценатів.

Ідея та значення системи «Знаки народної пошани»

Система нагород не дублює державні ордени та медалі, а заповнює прогалини в офіційному нагородженні, дозволяючи суспільству самостійно відзначати своїх героїв. В умовах, коли державні нагороди вручаються рідко і вимагають тривалих бюрократичних процедур, громадські відзнаки стали ефективним інструментом мотивації та суспільного визнання. Відзнаки ВГО «Країна» набули широкої популярності завдяки прозорій процедурі вручення: їх можуть отримати ті, хто справді заслуговує на пошану, без корупційного впливу або політичних рішень.

Основні нагороди системи «Знаки народної пошани»

На сьогодні в систему входять близько 200 видів нагород, кожна з яких має конкретне призначення. Серед найбільш відомих та почесних відзнак:

• Орден «Єдність та воля» – найвища нагорода системи, якою відзначаються особи, що зробили вагомий внесок у зміцнення державності, незалежності та єдності України.

• Орден «За розбудову України» – присуджується за видатний внесок у розвиток держави, економіки, освіти, культури та суспільної діяльності.

• Орден «За мужність і відвагу» – одна з найпочесніших відзнак для військових, що проявили героїзм у боях, а також для добровольців, волонтерів та рятувальників.

• Відзнака «За заслуги перед Збройними Силами України» – нагорода для військовослужбовців та добровольців, які відзначилися під час служби.

• Відзнака «За оборону рідної держави» – нагорода, якою відзначають військових та цивільних, що брали участь у захисті України під час російсько-української війни.

• Відзнака «За відродження України» – присуджується за значний внесок у розбудову національної культури, освіти та патріотичного виховання.

• Медаль «За жертовність і любов до України» – одна з найпопулярніших нагород, що вручається волонтерам, капеланам та активістам, які допомагають українським військовим та постраждалим від війни.

• Медаль «За збереження історії» – нагорода для істориків, краєзнавців, архівістів та культурних діячів, які зробили внесок у збереження української національної спадщини.

• Відзнака «Гордість медицини» – нагорода для лікарів, медичних працівників та волонтерів-медиків, які рятують життя та допомагають людям у складних умовах.

• Відзнака «Гідність та честь» – нагорода для правоохоронців, суддів та правозахисників, які працюють задля справедливості.

Ці нагороди стали поширеним способом відзначення героїв війни, лікарів, волонтерів, освітян, представників духовенства та інших достойників.

Процедура нагородження

Система «Знаки народної пошани» діє на громадських засадах. Рішення про нагородження приймаються тими хто представляє до нагородження. Кандидати на нагородження висуваються громадськістю – подати пропозицію може будь-хто, що робить процес демократичним і доступним.

Церемонії нагородження часто проходять у публічному форматі – під час урочистих заходів, військових парадів, культурних подій або зустрічей із громадою. Нагороди вручаються не лише в Україні, але й за кордоном – зокрема, багатьох волонтерів та дипломатів, які допомагають Україні, нагороджено в Європі та США.

Чому нагороди цієї системи набули такої популярності?

На відміну від державних нагород, отримання яких може тривати місяці або роки, у системі «Знаки народної пошани» нагородження відбувається оперативно, без бюрократії. Від моменту героїчного вчинку чи визначної заслуги до вручення нагороди може пройти всього один день. Це дозволяє вшанувати людину відразу після її подвигу, коли суспільна увага до події ще висока, а сам нагороджений відчуває підтримку та визнання.

Також важдивим фактором є прозорість: кандидатури відкрито подаються громадськістю, без політичного впливу. На відміну від державних нагород, де нагороджувані іноді визначаються закритими рішеннями, а Президент часто підписує укази, не знаючи особисто нагороджених та їхніх заслуг, у цій системі особа, що ухвалює рішення про нагородження, точно знає, кого і за що відзначає. Це робить нагороди справедливішими та підсилює їхню моральну цінність у суспільстві.

Суспільне значення та майбутнє нагородної системи

За роки існування система «Знаки народної пошани» зарекомендувала себе як ефективний інструмент громадського визнання. Вона дозволяє суспільству самостійно відзначати тих, хто зробив реальні внески у зміцнення держави. В умовах війни ці нагороди відіграють важливу роль у підтримці бойового духу, морального стимулювання та популяризації подвигів героїв. Ця нагородна система продовжує розвиватися, охоплюючи нові категорії відзнак. Її значення зростає, і вона стає важливим альтернативним способом суспільного визнання заслуг перед Україною.

---

Нагородна система України – багаторівнева й різноманітна, сформована історично і продовжує розвиватися в сучасних умовах. Державні нагороди посідають центральне місце як символи державності та найвищі відзнаки за заслуги. Вони регулюються законом, мають чітку ієрархію (звання Герой України, ордени, медалі, почесні звання) та охоплюють як бойові подвиги, так і трудові досягнення та громадянську доблесть. Правова база нагород постійно оновлюється – прикладом є впровадження нових нагород у 2014–2022 роках, що відповідають викликам часу (орден Героїв Небесної Сотні, “Національна легенда”, “Хрест бойових заслуг” тощо).

Війна висвітила як сильні, так і слабкі сторони системи. З одного боку, тисячі героїв отримують заслужені нагороди, їхні історії мужності стали надбанням народу. З іншого – виявилися недоліки (застарілі обмеження у відомчих нагородах, відсутність деяких видів відзнак), які нині виправляються шляхом реформ. Активна участь громадськості у нагородній справі – від волонтерських орденів до церковних відзнак – доповнює офіційну систему і підвищує значущість нагород як суспільного інституту.

Нагороди України мають багатий символізм. В їх дизайні відображено національну ідентичність – тризуб, барви прапора, образи князів і гетьманів, святих покровителів. Матеріали виготовлення (золото, срібло, емаль) надають відзнакам вигляду коштовних регалій, гідних великої держави. Водночас технологічне вдосконалення робить нагороди доступнішими і практичнішими для носіння. Традиція носіння нагород в Україні продовжує формуватися: військові з гордістю носять планки на мундирах, а в дні державних свят багато громадян прикрашають груди орденами та медалями. Це формує тяглість поколінь – коли молодь бачить на грудях ветеранів блиск “Золотої Зірки” чи “За мужність”, вона отримує живий урок патріотизму.

Підсумовуючи, можна погодитися з такими словами: «нагороди – це важливий націєтворчий фактор», що працює на єдність країни. Нагороджені герої – це моральні орієнтири нації. І доки нагородна система України слугує високим ідеалам – відзначає дійсно гідних та надихає інших на подвиги – доти вона виправдовує своє існування. Нагороди України сяятимуть не лише на грудях людей, а й в історії держави, як символи честі, мужності та служіння народові.

Джерела та посилання

1. Закон України “Про державні нагороди України”, 16.03.2000 №1549-III – Відомості Верховної Ради України, 2000.

2. Указ Президента України №314/2022 від 05.05.2022 “Про відзнаку Президента України «Хрест бойових заслуг»”.

3. Вікіпедія: Державні нагороди України – історія нагородної системи, переліки нагород та дати заснування орденів і медалей​

4. Chas News: “Військові нагороди України: які бувають і за що ними нагороджують” (Катерина Гранатова, 26.10.2023) – про реформування нагород під час війни, запровадження “Хреста бойових заслуг” та нової системи відомчих відзнак​

5. Міноборони України: “Заохочувальні відзнаки Міністерства оборони” (роз’яснення від 21.11.2022) – про структуру та дизайн нових відомчих нагород МОУ (2 нагрудні знаки, 28 медалей)​

6. Інтерв’ю з Олександром Соповим: “Проблемы в наградной системе Украины” (09.05.2019) – експертні коментарі про призначення нагород, рівні нагородної системи, недоліки в її реалізації​

7. АрміяInform: “«Відходь, я підірву міст разом із собою!..»: історія подвигу Героя України в перші дні вторгнення” (24.02.2023) – про подвиг і нагородження Віталія Скакуна​

8. Новое Время: “З’явився указ про присвоєння звання Героя України розстріляному окупантами військовому Олександру Мацієвському” (13.03.2023) – про нагородження О. Мацієвського (посмертно) орденом “Золота Зірка”​

9. Вікіпедія: Народний Герой України – історія створення недержавного ордену (2015), статус відзнаки​

10. Укрінформ: “Пам’яті Героя України, сапера Віталія Скакуна” (17.12.2024) – деталі подвигу В. Скакуна на початку війни​

    
    

(дата написання статті: березень 2025 року.)